Sevgi

QIRIMTATAR VİKİPEDİYASINIÑ MALÜMATI
Jump to navigation Jump to search
Yürekniñ timsali- sevginiñ mecaziy kevdelenüvi.

Sevgi (aşq) -şahısqa teren yürekli meyillik, bağlanuv duyğusı ya da kimge ya da bir şeyge dair büyük merağı. Bir şeyge içki, ruhiy avesi; insanğa teren bir sayğı, ürmetli munasebet ya da meyli; erkek ve qadın arasında meyil ile peyda etilgen munasebet,  ya da olarnıñ da arasında mahrem munasebetler olğanda oña sevgi derler. Hristianlıqta - eñ yüksek ve eñ güzel hususiyetidir, Tañrınıñ insanğa ya da insannıñ yaqın soyuna özüne fayda qıdırmağan sevgisidir. Daa aşq (başqa cınıstaki şahısına meyillik manasında), sevdalıq, merametlik.

Sevgi nazariyeleri[deñiştir | kodunı deñiştir]

Biologik nazariyesi[deñiştir | kodunı deñiştir]

Sevginiñ endorfin degen nazariyesi yahşı tetqiq etilgen. Oña köre, sevdağa dalğan insanlarnıñ üzviyetinde himik terkibi boyunca morfinge (ve geroinge) yaqın olğan endorfinniñ büyük miqdarı çıqa, o ise sevdalıq alından hoş duyğularnıñ peyda etilmesine stimul bere.

Üçlük nazariyesi[deñiştir | kodunı deñiştir]

Sevginiñ ruhiyat modelleri, o, o bir duyğular ya da şahsiyet terkiplerniñ bar oluvına köre onı tayin eteler.

Robert Sternbergge (Robert Sternberg) köre, sevgige üç esas terkibiy qısmı ait:

  • sevim (mahrem yaqınlığı), ortaqlarnıñ qarşılıqlı duyğu desteginiñ berüv ve aluvından, sevdalıq munasebetlerinden sıcaqlığını yaratqan areket etüviniñ başqa soylarıdan- açıq yürekli ve namuslı temastan, dert ve quvançnen paylaşmağa qabiliyetinden, temastan umumiy bahtlıq duyğusından, sevimli insanınıñ qadrini bilmege qabiliyetinden ibaret;
  • coşqun avesligi, munasebetlerniñ tek cınsiy qısmından degil (onı, sıq ayrı cınsiy qullanuvı olaraq közde tutsa da), öz özüni ürmet etmege, sevgi çiftteki umumiy mevamlarına dair başqa adamlarnen munasebetlerniñ tayin etüvinden ibaret;
  • ayrı insan, başqa insannı seve dep qararını ve bu sevgini saqlamağa uzun müddetli istiqbilinde mecburiyetini közde tutqan qarar/mecburiyeti (manasız, ya da boş (empty) sevgisi).

Залучення двох людей до любовного зв'язку оцінюється на підставі збігу їхніх тріад; сильне відхилення свідчить про дисбаланс і можливість виникнення проблем.

З огляду на модель тріади, кохання може включати одну, будь-які дві або всі три компоненти. Суто «романтичне» кохання передбачає як глибоку інтимну близькість, так і пристрасне захоплення об'єктом любові, проте не обов'язково із дотриманням зобов'язань; «фатальне» кохання — поєднання пристрасті та зобов'язання любити, але може бути і без повної інтимної близькості; любов-дружба — єдність інтимної близькості та зобов'язань, за відсутності («перегорілості») пристрасті. Найгармонійнішим є, згідно з цією моделлю, довершене кохання як поєднання усіх вимірів тріади[1].

Кохання як прив'язаність[deñiştir | kodunı deñiştir]

Теорія кохання як прив'язаності ґрунтується на гіпотезі, що усі любовні зв'язки повторюють прив'язаність між матір'ю та немовлям. Згідно з таким підходом розрізняють:

  • спокійне кохання впевнених у собі людей, яких не турбує можливість опинитися кинутими (56 %);
  • неспокійне кохання недовірливих індивідів, які не бажають підпустити до себе надто близько інших людей (25 %);
  • кохання, яке можна охарактеризувати як знервоване чи амбівалентне (19 %).

Замкненим, недовірливим людям неприємна занадто велика близькість з ким-небудь і їм важко повністю відкритися партнерові. На відміну від цього знервовані коханці не впевнені у міцності відносин. Їх весь час турбує думка, що партнери насправді їх не кохають або не хочуть залишатися з ними, кохання таких людей часто стає настирливим і нестерпним.

Типи[deñiştir | kodunı deñiştir]

Материнська любов супроводжує людину ціле життя

У філософії[deñiştir | kodunı deñiştir]

Філософія говорить про три види кохання (широко застосовувані на означення кохання грецькою мовою): «eros», «filia», «agape».

Ерос — симпатія, потяг, шаленство (наголос «я»), чуттєве кохання, спрямоване на те, аби пережити задоволення, насолоду. Однак, згідно з Платоном, хоча це кохання й проявляється через споглядання тілесної краси, воно має перейти в етап прослави найвищого і божественного буття. В неоплатонізмі ерос є імпульсом, який спонукає душу переступити світ чуттів і розуму.

Філія — дружба, почуття солідарності; має альтруїстичний характер. Це турбота про особу, яку любимо. Ерос звертається до краси, філія до добра, передовсім морального добра. Філія це духовне особове кохання.

Агапе — має щось виняткове у порівнянні з еросом і філією: це її походження, її надприродна і божественна суть. Кохання направлене на віддання, дарування без розрахунків.

Ерос, філія та агапе пов'язані між собою. Філія без агапе стає поверховим егоїзмом.

У психології та сексології[deñiştir | kodunı deñiştir]

Єва, послухавшись Змія, спокушає Адама.

У психології та сексології, як правило, йдеться саме про кохання як емоцію сильної (палкої) прихильності й особистої відданості об'єкту кохання,[1].

Важливими аспектами кохання є повага та турбота, і їх наявність дозволяє відрізнити позитивне кохання від кохання-хвороби, свого роду манії. Частину кохання зазвичай складають відкритість, спільність інтересів та бажань (сексуальних чи будь-яких інших), інтенсивність яких може бути виражена у кожному конкретному випадку різною мірою[2].

Кохання (у значенні тілесної привабливості, чуттєвої насолоди) — перехідна емоція. У сучасному світі кохання часто розуміється як емоцію чи почуття задоволення. Емоція — усвідомлене тілесне збудження, яке ми відчуваємо після впливу подразника. Емоція має хвилеподібну природу — вона нарощується і зникає. Це складний процес, що має нейрофізіологічний, нервово-м'язовий, феноменологічний аспекти. Емоція визначається як підсвідоме явище, на практиці її можна регулювати за допомогою вольових зусиль, змінювати інтенсивність та плин емоційних реакцій засобами роботи мислення. Агресія та кохання є рушійними енергетичними потенціалами в усьому живому.

  1. 1,0 1,1 Hatfield E., Rapson R. L. Love, Sex, and Intimacy. — New York, 1993.. 22 листопад 2010 teşkerilgen. 26 вересень 2010 arhivlengen.
  2. Мастерс У., Джонсон В., Колодни Р. Сексуальность Человека. — М., 1998.. 22 листопад 2010 teşkerilgen. 23 березень 2011 arhivlengen.