Qırımtatar tili Ukrainada
2001 senesiniñ bütünukrain ealisiniñ cedvelge aluvına köre, tahminen 230 biñ Ukraina vatandaşı qırımtatar tilini ana tili olaraq adlandıra, şu cümleden 248 193 qırımtatardan 228 373-ü (92,0%).
İşğalci Rusiye memuriyeti tarafından keçirilgen 2021 senesiniñ cedvelge aluvına köre, qırımtatar tilini 148,6 biñ insan ana tili olaraq adlandıra, olardan 133,1 biñ kişi tilni kündelik qullanmaqta.
Ukraina kontrolindeki topraqlarda yaşağan qırımtatarlarnıñ 25%-ına qadar qırımtatar tili mevcut.[1]
Ukrain tilleri arasında qırımtatar tili ukrain ve rus tillerinden soñ üçünci (ya da Romaniya-Moldov tilini saylasaq, dördünci) olıp, eñ çoq laf ete. Qırımtatar tilini ana tilinde adlağanlarnıñ eñ yüksek faizi Qırımnıñ köy rayonlarında - Bilogorsk (28,9%), Kirov (24,0%), Sovet (21,2%), Djanköy (20,4%), Bağçasarayğa (20,1%) qayd etildi. Umumen Qırım boyunca (Sevastopoldan ğayrı) qırımtatar halqınıñ 11,3% ana tili olaraq adlandırıla.
Keñlik
[deñiştir | kodunı deñiştir]Qırımtatarlarnıñ tuvğan tili
[deñiştir | kodunı deñiştir]Qırımtatarları ana tili, cedvelge alğanda[2][3]
| til | 1989 | 2001 |
|---|---|---|
| qırımtatar tili | 92,6% | 92,0% |
| rusça | 4,0% | 6,1% |
| ukrain tili | 0,2% | 0,1% |
| diger | 3,2%[4] | 1,8% |
Statusı
[deñiştir | kodunı deñiştir]Qırımtatar tili regional statusını alğan Ukrainanıñ ilk meskün yeri oldı. Herson vilâyetiniñ. yañı eleksionikası. Bu 2013 senesi aprel 19-da oldı.[5]
Qırımtatar tili statusı
[deñiştir | kodunı deñiştir]UNESCO tasnifine köre qırımtatar tili qorçalavğa muhtac, çünki 1944 senesi sovet akimiyeti tarafından sürgün etilgen soñ ve 1914 senesi Rusiye işğalinden soñ Qırım cumhuriyetinde qırımtatar tiliniñ til öldürüvi yüz bere ve onıñ neticesinde - til yoq etilmek telükesi altında.[6] Rusiye tarafından işğalden evel açılğan qırımtatar mektebi yoq.[6] İşğalcilerniñ qanunsız areketlerine cevap bermek içün Ukraina ükümeti 2022-2032 seneleri qırımtatar tiliniñ inkişafı strategiyasını amelge keçirmek ve yerine ketirmek içün qırımtatar til meseleleri boyunca komissiya qurdı.[7]
Qırımtatar tili korpusı
[deñiştir | kodunı deñiştir]İşğal etilgen topraqlarnıñ reintegratsiya meseleleri nazirligi qırımtatar tili korpusınıñ meydanğa ketirilmesi aqqında bildirdi.[8]
Korpusnıñ qırımtatar tiliniñ şu tillerde qullanıluvı içün temel olacağı planlaştırıla:
- işletim sisteması
- online tercimeciler
- yazma teşkerüv programmaları
Leyha QIRI'M Young cemaat teşkilâtı tarafından İsviçre, Ukraina Prezidentiniñ Qırım Cumhuriyetindeki temsilciligi, İntegraatsiya Nazirligi ve Taras Şevçenko adına Kyiv milliy universitetiniñ maliyeviy destegi ile "Akimiyet ve hromada iştirak etüv içün elektron idare" (EGAP) programmasınıñ çerçivesinde ömürge keçirile.[1][9]
Medya vastaları
[deñiştir | kodunı deñiştir]Qırımtatar tilinde kütleviy haber vastaları
- Qırım (gazeta) [1] [Arhiv etilgen 17 dekabr 2021 senesi Wayback Machine.]17 грудня 2021 arhivlengen.
- Avdet (gazeta) [2] [Vayback Machine-da 4 sentâbr 2011 senesi arhiv etilgen.]4 вересня 2011 arhivlengen.
- Yan'ı Dünya (gazeta) [3],
- Yıldız (magazin)
- Qırım Alami (İnternet gazetası) [[4][Vayback Machine-da 2013 senesi sentâbr 30-da yerleştirilgen.]30 вересня 2013 arhivlengen.
- Maidan (radio) 36 kbps, 64 kbps [iyül 2019 senesinden berli bağlantı yoq], 128 kbps
- ATR (telekanal) [5]
Notlar
[deñiştir | kodunı deñiştir]- ↑ valdis В Україні презентували національний корпус кримськотатарської мови: у чому рішення. Рубрика (Şablon:HumanizeDate).
- ↑ Розподіл населення за національністю та рідною мовою. 5 квітня 2013 teşkerilgen.
- ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.. 13 березня 2022 teşkerilgen.
- ↑ зокрема татарська - 3,0%
- ↑ На Херсонщині кримськотатарська мова стала регіональною. 25 квітня 2013 teşkerilgen.
- ↑ 6,0 6,1 «Росія чинить культурний геноцид»: як росіяни знищують культуру та мову киримли :: Свідомі. svidomi.in.ua.
- ↑ Кабмін створив комісію для захисту кримськотатарської мови: як працюватиме це рішення. Рубрика (Şablon:HumanizeDate).
- ↑ valdis В Україні презентували національний корпус кримськотатарської мови: у чому рішення. Рубрика (Şablon:HumanizeDate).
- ↑ valdis В Україні презентували національний корпус кримськотатарської мови: у чому рішення. Рубрика (Şablon:HumanizeDate).
Mısalı
[deñiştir | kodunı deñiştir]http://statistika.in.ua/mova2001/krymskotatarska 25 aprelniñ 2014 s. arhivlengen.